сполучний

сполучний
I спол`учний
-а, -е.
1) Який скріплює, з'єднує, зв'язує що-небудь; признач. для сполучення. Сполучний канал.
••

Сполу́чна ткани́на — тканина організму людини та більшості тварин, яка містить велику кількість міжклітинної речовини і виконує опорну, живильну та захисну функції.

2) грам. Який служить для з'єднання, сполучення звуків, слів, речень. Сполучні слова.
3) уроч. Тісно зближений, згуртований; єдиний.

II сполучн`ий
-а́, -е́.
Якого можна поєднувати, суміщати з чим-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "сполучний" в других словарях:

  • сполучний — прикметник з єднувальний сполучний прикметник сумісний; якого можна з єднати …   Орфографічний словник української мови

  • кон'юнктивний — а, е. 1) Сполучний. 2) Прикм. до кон юнктив. 3) анат. Прикм. до кон юнктива …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»